Виступ

Повернення геополітики: Промова Міністра закордонних справ Великої Британії на Великодньому Обіді Лорда-Мера 2022 року у Менсон Хауз

Ліз Трасс сказала, що геополітика повертається, і закликала до перезавантаження у ставленні вільного світу до вирішення проблеми міжнародних агресорів на тлі української кризи

Це було опубліковано при 2019 to 2022 Johnson Conservative government
Foreign Secretary Liz Truss

Шановний Лорд Мере, Ваші Високоповажності леді та джентльмени! На думку деяких, нашим часам судилося стати епохою авторитаризму. Три роки тому Володимир Путін заявив, що західний лібералізм помер). Минулого року президент Сі стверджував, що Захід занепадає.

У квітні 2022 року все виглядає зовсім інакше. Останні місяці продемонстрували глибоку стійкість людського духу та вільних суспільств.

Зіткнувшись із жахливим варварством і військовими злочинами, які, як ми сподівалися, залишилися позаду в історії, вільний світ об’єднався за Україну в її хоробрій боротьбі за свободу та самовизначення.

Помилковість думки тих, хто вважає, що вони можуть перемогти за допомоги пригнічення, примусу чи вторгнення, доводиться завдяки новій позиції щодо глобальної безпеки, яка не лише прагне стримувати, але й гарантує, що агресори зазнають невдачі.

Ми не можемо бути самовдоволеними – доля України вирiшyється. Але ми понні ясно розуміти – якщо Путіну це вдасться, на Європу чекатимуть невимовні подальші нещастя та жахливі наслідки по всьому світу. Ми б ніколи більше не почувалися в безпеці.

Тому ми повинні бути готові до довгого шляху. Ми маємо подвоїти нашу підтримку України. І ми також повинні дотримуватись єдності, проявленої під час кризи. Ми повинні перезавантажити, переформулювати та переробити наш підхід.

Моє бачення – це світ, де вільні нації наполегливо досягають своєї мети на шляху до процвітання. Де свобода і демократія зміцнюються через мережу економічних та безпекових партнерств. Де агресорів стримують і змушують йти кращим шляхом.

Це довгострокова нагорода: нова ера миру, безпека процвітання.

Давайте будемо чесними. Архітектура, яка була покликана гарантувати мир і процвітання, підвела Україну. Структури економіки та безпеки, які були створені після Другої світової та холодної війни, були спотворені, вони уможливили, а не стримали агресію.

Росія здатна заблокувати будь-які ефективні дії в Раді Безпеки ООН. Путін розглядає своє вето як зелене світло для варварства. Він відійшов від Основоположного акту НАТО-Росія та Договору про звичайні збройні сили в Європі. Він порушив численні заходи щодо контролю над озброєннями. G20 не може функціонувати як ефективний економічний орган, поки Росія залишається її членом.

Радянський Союз регулярно використовував своє право вето в ООН, але, незважаючи все те зло, яке вони заподіяли, навіть вони поводилися з певною мірою раціональності на світовій арені. Вони могли дотримуватися домовленностей, коли бачили ризики для стратегічної стабільності, як це було з Договором про обмеження системи протиракетної оборони. Вони вдавалися до деескалації, коли їм протистояли це зробити, як і під час кубинської ракетної кризи 60 років тому. І вони стежили за своєю репутацією в світі.

Жоден з цих факторів не стосується Путіна. Ми маємо справу з відчайдушним шахраєм, якому байдуже до міжнародних норм.

I це в той час, коли світова економіка ніколи не була більш відкритою для Росії.

Під час холодної війни західні союзники сприяли процвітанню один одного, і ми обмежували потоки торгівлі, інвестицій і технологій до СРСР. У 1990-х ці обмеження були зняті, але це не призвело до очікуваного зростання економічної відкритості та демократії. Ми сприймали прогрес як належне замість того, щоб застосовувати підхід батога та пряника.

І такі лідери, як Путін, відмовилися від можливості змінитися, бо боялися втратити контроль. Натомість вони взяли гроші з нафти та газу і використали їх для консолідації влади та отримання важелів впливу за кордоном. Wandel durch handel – припущення, що економічна інтеграція стимулює політичні зміни – не спрацювало.

Зараз нам потрібен новий підхід, який поєднує жорстку безпеку та економічну безпеку, який створює міцніші глобальні альянси, в якому вільні нації є більш наполегливими та впевненими в собі, який визнає, що геополітика повернулася.

Британія завжди протистояла тиранам. Ми завжди ризикували. Тож ми готові бути сміливими, використовуючи нашу силу у сфері безпеки та дипломатії, нашу економічну вагу, нашу волю та спритність, для лідерства.

Ми вже активізуємось в Україні. Війна в Україні – це наша війна – це війна кожного, тому що перемога України – це стратегічний імператив для всіх нас. Важка зброя, танки, літаки – ми переглядаємо наші запаси, нарощуємо виробництво. Нам потрібно все це зробити.

Через наші санкції Росія вже зіткнулася з першим дефолтом зовнішнього боргу за століття. Треба йти далі. У Путіна не має лишитися джерел фінансування цiєї жахливoї війни. Це означає раз і назавжди припинити імпорт нафти та газу.

Водночас ми повинні надати підтримку українському народу. Це означає допомогу біженцям, це означає доставку їжі, ліків та інших необхідних речей, і це означає утримання економіки на плаву.

Це також означає притягнення режиму Путіна до відповідальності за жахливі злочини, які були скоєні.

І коли зброя нарешті замовкне в Україні, це означає, що забезпечення Києва ресурсами, необхідними для, необхідні для підтримки безпеки, стримування подальших атак і відновлення. Тому ми працюємо над нашою спільною з Польщею комісією, щоб забезпечити оснащення України зброєю стандарту НАТО. І саме тому ми сповнені рішучості працювати зі США, ЄС та іншими союзниками над новим планом Маршалла для країни.

Україна заслуговує на ніщо інше, як визначні міжнародні зусилля, спрямовані на відновлення українських міст, відродження їхньої промисловості та забезпечення їхньої свободи на довгострокову перспективу.

Ми подвоюємо наші зусилля. Ми будемо йти далі й швидше, щоб витіснити Росію з усієї України.

І це має стати каталізатором ширших змін. Ми також повинні застосувати цю жорстку позицію до загроз, які виникають за межами України.

Наш новий підхід базується на трьох сферах: військова міць, економічна безпека та більш глибокі глобальні альянси.

Військова міць

По-перше, нам потрібно посилити нашу колективну оборону. За словами президента Зеленського: «Свободу треба озброїти краще, ніж тиранію».

Напередодні саміту НАТО в Мадриді ми повинні побачити нові горизонти. Ми вже давно стверджуємо, що НАТО має бути гнучким, оперативним та інтегрованим. Східний фланг має бути зміцнений, і ми повинні підтримувати такі важливі держави, як Польща. Тому ми збільшуємо присутність наших військ і поглиблюємо наше оборонне співробітництво.

Ми також повинні вивчити уроки України.

Велика Британія надсилала зброю та навчала українські війська задовго до початку війни. Але світ повинен був зробити більше, щоб стримати вторгнення. Ми ніколи більше не повторимо цієї помилки.

Дехто стверджує, що ми не повинні надавати важку зброю, боячись спровокувати щось гірше. Але, на мою думку, бездіяльність була б найбільшою провокацією. Це час для сміливості, а не для обережності.

І ми повинні забезпечити, щоб як і Україна, Західні Балкани та такі країни, як Молдова та Грузія, мали стійкість і можливості для збереження свого суверенітету та свободи.

Політика відкритих дверей НАТО є священною. Якщо Фінляндія та Швеція вирішать приєднатися у відповідь на російську агресію, ми повинні інтегрувати їх якнайшвидше.

І ми відкидаємо помилковий вибір між сильнішою традиційною обороною та сучасними можливостями. Нам потрібно захищатися від атак у космосі та кіберпросторі, а також на землі, в повітрі та на морі.

Ми також відкидаємо помилковий вибір між євроатлантичною безпекою та індо-тихоокеанською безпекою. У сучасному світі нам потрібно і те, і інше.

НАТО має стати глобальною організацією. При цьому я не маю на увазі розширення членства за рахунок учасників з інших регіонів. Я маю на увазі, що НАТО має мати глобальний світогляд, бути готовим протистояти глобальним загрозам.

Нам потрібно запобігти загрозам в Індо-Тихоокеанському регіоні, співпрацюючи з нашими союзниками, такими як Японія та Австралія, щоб забезпечити захист Тихого океану. І ми повинні гарантувати, що такі демократії, як Тайвань, зможуть захистити себе.

На все це будуть потрібні ресурси. Ми працюємо над надолуженням років недостатніх інвестицій.

Саме Тому прем’єр-міністр оголосив про найбільші інвестиції в наші Збройні Сили з часів Холодної війни. Ми визнали Росію найбільш гострою загрозою в нашому Комплексному огляді, дотримуючись такої ж пильності, як і східні союзники НАТО.

Інші сфери зараз також активізуються. Але нам усім потрібно йти далі. Витрати розміром 2% від ВВП на захист мають бути мінімумом, а не максимумом. Немає заміни жорсткій військовій силі, підкріпленій розвідкою та дипломатією.

Економічна безпека

По-друге, ми повинні визнати все більш зростаючу роль, яку відіграє економіка в безпеці.

У Великій Британії ми зараз використовуємо всі наші економічні важелі – торгівлю, санкції, інвестиційну політику та політику розвитку – набагато більш наполегливо.

Ми усвідомлюємо, що зростання за рахунок дешевого газу та грошей від держав-клептократій є зростанням, заснованим на фундаменті з піску. Це не те саме, що реальне, стійке зростання завдяки вищій продуктивності та більшим інноваціям.

Вільна торгівля і вільні ринки є найпотужнішим двигуном людського прогресу. Ми завжди будемо відстоювати економічну свободу.

Але вільна торгівля має бути справедливою – це означає грати за правилами. Занадто довго багато хто був наївним щодо геополітичної сили економіки. Агресори розглядають її як інструмент зовнішньої політики – використовуючи патронат, інвестиції та борг як засоби контролю та примусу. Вони безжальні у своєму підході. У відповідь ми не використовуватимемо їхню злочинну тактику, але ми будемо відповідати їм у своїй рішучості.

Настав час порозумітися. Доступ до глобальної економіки має залежати від гри за правилами.

Більше безкоштовних пропусків i поблажок бути не може. Ми це показуємо на прикладі російсько-українського конфлікту – російські преференції скасовано.

Ми б’ємо по них усіма інструментами економічної політики.

Ми підняли тарифи на російські товари. Ми відрізали їх від умов СОТ. Ми заборонили їхнм кораблям захoдити у наші порти, ми заборонили їхні літаки в наших аеропортах. Ми ввели санкції до більшої кількості осіб ма організацій, ніж будь-яка інша країна, завдавши шкоди російським банкам, олігархам, оборонним компаніям, резервам Центрального банку та поставкам нафти та газу.

Ми припиняємо фінансування військових зусиль Путіна. Ми також розриваємо інвестиційні зв’язки з Росією – забороняємо всі нові зовнішні інвестиції та припиняємо дію інвесторської візи. У той же час ми скасовуємо всі імпортні тарифи для України, підтримуємо українську економіку гарантіями по кредитах, фіскальною підтримкою та інвестиціями.

Ми показуємо, що економічний доступ більше не є даністю. Його треба заробити.

Країни повинні грати за правилами. Китай в тому числі.

Пекін не засудив російську агресію чи її воєнні злочини. У першому кварталі цього року російський експорт до Китаю зріс майже на третину. Вони намагалися тиснути на Литву. Вони коментують, хто повинен, а хто не повинен бути членом НАТО. І вони швидко будують збройні сили, спроможні спрямовувати владні інтереси вглиб територій європейського стратегічного інтересу.

Але Китай не є невразливим. Говорячи про зростання Китаю як неминуче, ми робимо замість Китаю його роботу. Насправді, їх зростання не є неминучим. Вони не будуть продовжувати зростати, якщо не гратимуть за правилами.

Китаю потрібна торгівля з G7. Ми представляємо половину світової економіки. І в нас є вибір. Ми показали на прикладі Росії, який вибір ми готові зробити, коли порушуються міжнародні правила. І ми показали, що готові поставити пріоритет безпеки та поваги до суверенітету вище короткострокової економічної вигоди. Не в останню чергу тому, що ми знаємо, що ціна бездіяльності вища.

Справа в тому, що більшість країн світу поважає суверенітет. Лише деякі країни-париї та країни-відлюдники цього не роблять. Тому ми тісніше співпрацюємо з союзниками та друзями – старими і новими.

І той самий наполегливий підхід, який може стримувати наших суперників, може стати потужним рушієм процвітання та безпеки. Ось чому ми будуємо нові торговельні зв’язки, включаючи роботу над угодами про вільну торгівлю з такими країнами, як Індія та Індонезія, а також над приєднанням до Угоди про всеосяжне та поглиблене транстихоокеанське партнерство СРТРР.

Ми ділимося нашим досвідом у галузі науки та технологій, підписуючи нові партнерські угоди по всьому світу. І ми надаємо кращу пропозицію щодо розвитку, інвестиції для країн з низьким рівнем доходу без жодних невигідних умов.

Будучи жорсткими та єдиними, працюючи разом і розширюючи торгівлю, ми можемо позбавити агресорів їхнього важеля впливу та зменшити стратегічну залежність.

Ми можемо допомогти один одному подолати бурю зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Минулого тижня у Світовому банку ми залучили 170 мільярдів доларів, щоб допомогти країнам з низьким рівнем доходу подолати ці проблеми.

І ми просуваємося вперед в інших можливих сферах стратегічної залежності. Будь то мінерали чи рідкоземельні метали, ми об’єднуємо зусилля, щоб запобігти майбутнім проблемам до того, як вони з’являться.

Так ми зміцнимо нашу спільну економічну безпеку.

Тісніші глобальні альянси

Ми наближажмось до фінального аспекту, який полягає в тому, що наше процвітання та безпека повинні будуватися на мережі міцних партнерських відносин.

Це те, що я описала як Мережу свободи.

Основний принцип полягає в тому, що незважаючи на виклики, ми не повинні замикатися в собі і слідувати політиці автаркії. Ми повинні простягнути руку і прийняти нові партнерства, підхід, який голландці та інші називають «відкритою автономією».

У світі, де зловмисні гравці намагаються підірвати багатосторонні інститути, ми знаємо, що двосторонні та багатосторонні групи відіграватимуть більшу роль. Такі партнерства, як НАТО, G7 та Співдружність, є життєво важливими.

Ми повинні продовжувати зміцнення нашого альянсу з НАТО за допомогою зв’язків по всьому світу, як от Об’єднаний експедиційний корпус під керівництвом Великої Британії, 5 Eyes та партнерство AUKUS із США та Австралією. І ми хочемо продовжувати розвивати наші зв’язки з такими країнами, як Японія, Індія та Індонезія.

Ми також повинні спиратися на міцну базу, яке маємо в G7. Під час головування Великої Британії минулого року я була рада запросити за стіл переговорів таких друзів, як Австралію, Південну Корею, Індію, Південно-Африканську Республіку та країни члени АСЕАН.

G7 має діяти як економічний варіант НАТО, колективно захищаючи наше процвітання. Якщо економіка партнера стає мішенню для агресивного режиму, ми повинні діяти, щоб підтримати його. Всі за одного і один за всіх.

Я звертаюся до 141 країн з усіх континентів, які проголосували за засудження дій Росії в ООН: Я почула ваш голос. Я поділяю ваше обурення протизаконною війною Росії. Я поділяю вашу фундаментальну віру в суверенітет, у чесну гру та верховенство права.

Тож давайте працювати разом. Давайте встановимо більш глибокі зв’язки. Будьмо кращими трейдерами, інвесторами та партнерами, ніж агресори.

Велика Британія готова діяти по-іншому, думати по-іншому та по-іншому працювати з вами, щоб домогтися результатів.

У колективних діях є величезна сила. І дозвольте мені говорити прямo, це також стосується альянсів, до яких Велика Британія не входить. Ми підтримуємо індо-тихоокеанську четвірку. Ми підтримуємо відкритість ЄС і тісно співпрацюємо з Україною. Ми підтримуємо АСЕАН, Африканський Союз і торгову угоду США, Мексики та Канади. Ми відкидаємо старі ідеї ієрархічних систем, виняткових груп і сфер впливу.

Ми хочемо бачити мережу партнерств, що тягнеться по всьому світу, відстоюючи суверенітет і самовизначення та сприяючи спільному процвітанню. Велика Британія буде активною та діяльною частиною цієї мережі.

Висновок

Пані та панове, Геополітика повертається.

Після холодної війни всі ми думали, що мир, стабільність і процвітання будуть невблаганно поширюватися по всьому світу. Ми думали, що засвоїли уроки історії і що хід прогресу не змінити.

Ми помилялися. Але це не привід для відчаю.

Перед обличчям зростання агресії ми маємо силу діяти, і ми повинні діяти зараз. Ми повинні бути наполегливими. Агресори дивляться на те, що сталося в Україні. Ми повинні переконатися, що вони отримали правильний меседж.

Разом ми надзвичайно сильні. Давайте використаємо нашу міць, щоб створити кращий, безпечніший світ та сильнішу глобальну економіку. Для цього знадобляться зусилля всіх людей у цій кімнаті та за її межами. Буде важко. Але ми повинні діяти і брати на себе відповідальність.

Агресори готові бути сміливими– ми повинні бути сміливішими. Так ми забезпечимо відновлення суверенітету України. Так ми гарантуємо, що агресія і примус зазнають поразки. Саме так ми переможемо заради нової ери миру, безпеки та процвітання в усьому світі.

Дякую!

Updates to this page

Опубліковано 27 Квітня 2022
Останнє оновлення 29 Квітня 2022 + show all updates
  1. Added translation

  2. First published.